Чим захист користувача від шкідливого MEV відрізняється від заборони всього MEV

Яку частину механіки розбираємо

Захист користувача від шкідливого MEV і заборона всього MEV — це два різні інженерні завдання з різними цілями, різними наслідками й різною здатністю до реалізації. Перша спрямована на усунення конкретних форм шкоди для кінцевого відправника транзакції. Друга прагне повністю виключити можливість вилучення додаткової вартості з порядку транзакцій у блоці.

Головна теза: повна заборона MEV є принципово іншим завданням, ніж захист від шкідливого MEV, і ці два підходи не є ступенями одного й того ж рішення. Вони відрізняються за об’єктом втручання, за інструментами, за економічними наслідками й за тим, що вважається успіхом.

Межа аналізу. Цей матеріал розглядає логічну й архітектурну різницю між двома підходами в контексті блокчейну з поточним порядком обробки транзакцій. Стаття не оцінює етичну сторону доходів валідатора — це окрема тема у матеріалі про технічну й етичну сторону доходу валідатора. Також стаття не підміняє питання про те, які саме метрики потрібні для оцінки впливу Jito — це розкрито у наступному матеріалі кластера.

Механізм і зв’язки

MEV (Maximal Extractable Value) — це додаткова вартість, яку учасник може отримати завдяки впливу на включення, виключення або порядок транзакцій. У Solana не варто пояснювати це через одну «глобальну чергу»: маршрут транзакції залежить від способу доставки, RPC/TPU та інфраструктури на кшталт Jito. Ризик для користувача виникає тоді, коли інформація про його намір стає доступною достатньо рано, щоб інший учасник міг змінити власну дію або порядок виконання на свою користь.

Для практичного аналізу корисніше не ділити MEV на універсально «корисний» і «нейтральний», а дивитися на наслідок для конкретного користувача та протоколу. Сендвіч-атака може прямо погіршувати ціну виконання. Арбітраж або ліквідація можуть виконувати економічну функцію для ринку, але їхній ефект залежить від конкретного механізму й не є автоматично нейтральним для всіх учасників.

Цей поділ є інтерпретацією, а не протокольним фактом. Протокол не розрізняє «шкідливий» і «корисний» MEV — він забезпечує механізм порядку транзакцій, а оцінка наслідків відбувається поза межами протоколу. Детальніше про те, як формується порядок транзакцій і яку роль у цьому відіграє Jito, описано у матеріалі про Jito, MEV і порядок транзакцій.

Позиція A: Заборона всього MEV

Логіка цієї позиції полягає в тому, що будь-яка можливість впливати на порядок транзакцій створює стимул для виторгування вартості з користувачів, тому цю можливість треба усунути на рівні протоколу.

Інструменти, які зазвичай обговорюються в цьому контексті:

• Менше свободи для перестановки. Правила можуть обмежувати дискрецію щодо порядку, але навіть строгіші правила не гарантують «нуль MEV»: залишаються питання мережевої затримки, часу надходження, конкуренції за включення та економіки самих протоколів.
• Шифрований мемпул (encrypted mempool). Транзакції приховуються до моменту включення в блок, що унеможливлює спостереження за чергою. Проте це вимагає складної криптографічної інфраструктури й створює нові вектори атак (наприклад, DoS через неможливість перевірки валідності до розшифрування).
• Включення транзакцій на рівні консенсусу без можливості перегляду вмісту. Концептуальний підхід, який вимагає фундаментальної перебудови архітектури.

Спільний принцип усіх цих підходів: вони змінюють базові правила мережі так, щоб порядок транзакцій не був предметом конкуренції. Це означає, що разом із шкідливим MEV усувається й нейтральний, і потенційно корисний.

Позиція B: Захист користувача від шкідливого MEV

Логіка цієї позиції: оскільки повна заборона MEV технічно складна або створює нові проблеми, доцільно зосередитися на усуненні конкретних форм шкоди, зберігаючи при цьому загальну гнучкість порядку транзакцій.

Інструменти в цьому підході:

• Клієнтські та продуктові механізми. Обмеження slippage, захищені маршрути надсилання, симуляція й контроль очікуваного результату можуть зменшувати окремі ризики. Жоден із цих інструментів не є універсальним: ефект залежить від DEX, маршруту транзакції та моделі виконання.
• Інфраструктурні механізми. Jito bundles і tips організовують окремий канал конкуренції за включення та порядок у Jito-потоці. Офіційна документація також описує MEV-protection/revert-protection для відповідних режимів надсилання. Це не означає, що сам факт аукціону усуває всі форми MEV або гарантує кращий результат користувачеві.
• Рівень смарт-контрактів. Пакетне виконання (batching), аукціони всередині протоколу (наприклад, коли DEX сам проводить аукціон на ціну виконання й повертає частину вартості користувачу).

Ключова різниця: цей підхід не усуває можливість вилучення вартості з порядку транзакцій. Він намагається зробити так, щоб конкретний користувач не страждав від цієї діяльності, або щоб шкода була мінімальною й передбачуваною.

Спільні принципи й точка перетину

Обидві позиції визнають один спільний факт: існування MEV створює асиметрію інформації між тим, хто формує блок, і тим, хто надсилає транзакцію. Різниця полягає в тому, що вважати допустимим компромісом.

Обидві позиції також стикаються з однією фундаментальною межею: поки транзакції існують у вигляді, який можна прочитати до включення в блок, існує вікно для реакції на них. Повністю закрити це вікно без зміни архітектури — відкрите інженерне завдання.

Що можна перевірити

Конкретні цифри — наприклад, частка транзакцій, що зазнали певного типу MEV, — мають сенс лише разом із методом класифікації, періодом спостереження та джерелом даних. Без цього число виглядатиме точним, але не буде відтворюваним.

Проте можна сформулювати критерії, за якими можна перевірити ефективність кожного підходу, коли відповідні дані стануть доступними:

Критерій перевірки	Що вимірюється	Метод (загальний)
Частка шкідливого MEV	Кількість транзакцій, де користувач отримав гіршу ціну через втручання третьої сторони	Аналіз ланцюжка транзакцій навколо DEX-свопів із ідентифікацією патернів сендвіч-атак
Зміна загального обсягу MEV	Сума вартості, отриманої через переставляння транзакцій	Різниця між очікуваною ціною виконання й фактичною, агрегована за період
Вплив на час підтвердження	Медіанний час від надсилання до включення в блок	Аналіз таймстемпів транзакцій до й після зміни механізму порядку
Дохід валідаторів	Частина доходу, що надходить від MEV-активності	Розділення доходу від комісій і доходу від Jito tips/аукціонів

Позиція прихильників заборони MEV спирається на аргумент, що будь-який MEV є прихованим податком на користувачів, і що навіть «нейтральний» арбітраж у підсумку перекладається на користувачів через погіршення цінових умов. Позиція прихильників вибіркового захисту спирається на аргумент, що повна заборона або нереалізована, або створює гірші наслідки (наприклад, зниження доходів валідаторів, що може вплинути на безпеку мережі). Обидві позиції містять інтерпретації, які потребують емпіричної перевірки.

Загальне зрозуміння архітектури Solana та її компонентів доступне у хабі «Під капотом Solana», а практичні інструменти, якими користуються люди, — у розділі продуктів.

Де виникає невизначеність

Компроміси заборони всього MEV

• Втрата гнучкості блокспейсу. Строгий FIFO означає, що транзакція з високою комісією не може обігнати транзакцію з низькою комісією, навіть якщо це виправдано з точки зору користувача (наприклад, термінова ліквідація або арбітраж, що усуває неефективність).
• Перехід у темну зону. Якщо MEV заборонено на рівні протоколу, але технічна можливість впливу на порядок зберігається (що неминуче при поточній архітектурі), діяльність може перейти в неконтрольований формат — наприклад, через офчейн-змови між валідаторами й пошуковцями.
• Невизначеність із безпекою. Зниження доходів валідаторів може вплинути на економічну безпеку мережі, але масштаб цього впливу залежить від структури стимулів і не може бути визначений без конкретних даних. Загальні принципи безпеки мережі описані у розділі безпеки.

Компроміси вибіркового захисту

• Неповнота захисту. Клієнтські механізми (наприклад, низький сліпедж) захищають лише тих користувачів, які свідомо їх налаштували. Більшість користувачів використовує типові налаштування й залишається вразливою.
• Ілюзія повного вирішення. Аукціон або захищений канал надсилання може змінити стимули та доступ до порядку транзакцій, але цього недостатньо, щоб автоматично заявити про усунення сендвіч-атак чи інших форм шкоди. Результат треба перевіряти на даних.
• Складність оцінки. Важко виміряти, чи дійсно захист працює, чи MEV просто змінив форму. Без узгодженої методології (яка розглядається в наступному матеріалі) будь-яка заява про «зменшення шкідливого MEV» є неперевіреною.

Спільна невизначеність

Цей матеріал не встановлює, який із підходів дає кращий результат у поточній Solana: для такого висновку потрібен датований набір транзакцій, визначення типів MEV, метод вимірювання шкоди для користувача та контроль сторонніх факторів. Без такого дослідження коректно порівнювати механізми й ризики, а не оголошувати переможця.

Межа висновку. Порівнювати підходи варто за конкретним результатом для користувача: ціною виконання, частотою визначеного типу MEV, часом включення та економічними наслідками. Твердження «Jito усунув шкідливий MEV» або «Jito не захистив користувачів» без дати, набору транзакцій, класифікатора MEV і методу розрахунку не є відтворюваним висновком.

Практичний висновок

Захист користувача від шкідливого MEV відрізняється від заборони всього MEV за трьома вимірами:

1. За об’єктом. Заборона цілиться в саму можливість вилучення вартості з порядку транзакцій. Захист цілиться в конкретні форми шкоди для кінцевого користувача, залишаючи можливість вилучення вартості.
2. За інструментами. Заборона вимагає змін на рівні консенсусу або криптографічної інфраструктури. Захист може бути реалізований на рівні клієнта, смарт-контракту або часткових протокольних змін (наприклад, аукціон блокспейсу).
3. За критерієм успіху. Успіх заборони — це відсутність MEV-доходу в мережі. Успіх захисту — це зменшення кількості випадків, коли користувач отримав гірший результат через втручання третьої сторони.

Ці підходи можуть співіснувати: окремі механізми зменшують конкретну шкоду, інші змінюють правила доставки чи конкуренції за порядок. У матеріалі важливо називати точний механізм і вимірюваний ефект, а не використовувати загальну фразу «боротьба з MEV» як доказ результату.

Що випливає з визначень. Захист користувача від шкідливих форм MEV і повна заборона MEV — різні цілі з різними наслідками для виконання транзакцій. Який баланс кращий саме для поточного стану Solana, не визначається самими термінами: для цього потрібні дані про типи MEV, вплив на користувачів, виконання транзакцій і стимули учасників.

Наступний крок для читача. Щоб перейти від логічного розуміння до оцінки реального впливу, потрібні конкретні дані й методологія. Це розкрито в наступному матеріалі кластера: Які дані потрібні, щоб чесно оцінювати вплив Jito на мережу.

Джерела для перевірки. Для перевірки технічних деталей використано офіційна документація та офіційна документація.